Транспортные услуги грузоперевозки по Украине » Розлучення та його суспільні наслідки. Шлюб. Статистика. Мотиви розлучень

 
 
 

Розлучення та його суспільні наслідки. Шлюб. Статистика. Мотиви розлучень

0

Розлучення та його суспільні наслідки.

Розлучення стало більш поширеним способом вирішення серйозних конфліктів між подружжям, які існували завжди.

                                                                                                                                                                                    Н.Смелзер


      На сьогодні розлучення являється одною з найскладніших соціальних проблем в майже усіх сучасних суспільствах, Україна також не стала виключенням. За статистикою в Україні за рік розлучається близько 200 тисяч пар в той час як реєструється близько 500 тисяч в тому числі і повторних шлюбів. Якщо порівняти статистику розлучень в Україні 90х років минулого століття і сьогодення, то  кількість розлучень зросла майже вдвічі. Розлучення впливає негативно не тільки на окрему сім”ю, а й на суспільство в цілому.

      Є всім відомий вислів «Міцна сім’я – непохитна держава». Отже давайте спершу з’ясуємо що таке сім’я та які її функції.

      З огляду на особливу значущість сім’ї для життєдіяльності суспільства є окрема галузь соціології яка займається її вивченням – це соціологія сім’ї.

Соціологія сім’ї – це галузь соціології, яка досліджує формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин.

Шлюб - це історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством форма стосунків між жінкою і чоловіком, що визначає їх права і обов'язки стосовно одне одного і дітей.

      Сімя виникла ще в первісному суспільстві значно раніше класів, націй, держав. В усі часи сім'я була і залишається найважливішим соціальним інститутом суспільства. Зміни, які відбуваються в сім'ї, змінюють її роль у суспільстві, впливають на його стан і розвиток. Тому кожне суспільство зацікавлене у стійкій, духовно і морально здоровій сім'ї.

      Сім’я – це суспільний інститут і водночас мала група, що має історично означену організацію, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільність побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребами суспільства у фізичному та духовному відтворені населення.

Сім’я — це головний осередок суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує мож­ливість існування суспільства. У сім’ї створюється найбільше суспільне багатство — людина. Тут вона народжується і формується як особистість. Це та клітинка, з котрої розпочинається будь-яка держава. Немає країни без сім’ї.

Аристотель у своїй праці «Політика писав: «сім’я – це перший вид спілкування людей. Вона є первинним осередком, з якого виникає держава».

Сім’я це ніби проміжний стан між людиною і суспільством.

Життя сім'ї - це дуже складні і різноманітні процеси або сторони життя людини: біологічні, економічні, моральні, правові, психологічні, естетичні, релігійні тощо. На цій підставі сім'я здатна виконувати такі свої функції.

Основні функції сім’ї

-       Репродуктивна (прагнення мати дітей)

-       Виховна (задоволення потреб батьківств в контактах з дітьми, їх виховання й

самореалізація в дітях)

-       Господарсько-побутова (одержання господарсько-побутових послуг одним членом сім’ї від інших)

-       Економічна (одержання матеріальних засобів одними членами сім’ї від інших)

-       Первісного соціального контролю (формування і підтримка правових і моральних санкцій за

негативну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім’ї)

-       Духовного спілкування (духовне взаємозбагачення членів сім’ї. Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу)

-       Соціально-статусна (задоволення потреб у соціальному просуванні)

-       Дозвільна (задоволення потреб у проведенні сумісному дозвілля, взаємозбагачення дозвільних інтересів)

-       Емоційна (одержання індивідами психічного емоційного захисту, емоційна підтримка сім’ї. Задоволення

потреб у особистому щасті і любові)

-       Сексуальна (задоволення сексуальних потреб)

Тривалість шлюбу залежить від тривалості життя, смерті   одного з подружжя, розлучень.

Важливим явищем, що веде до створення сім'ї і значною мірою визначає характер й існування, є вибір

шлюбного партнера. На цей процес впливають такі чинники:

1.Просторова близькість.

2. Уявлення про ідеального партнера

3. Приклад власних батьків

4. Прагнення особистості до самоствердження й уявлення про партнера, який дав би змогу його реалізувати.

5. Намагання пошуку партнера, подібного за психічними чи соціальними рисами, або навпаки з цілком відмінними.

Сучасні тенденції в розвитку сім’ї характеризуються такими соціальними особливостями:

- Шлюб, який є основною сім’ї, стає рівноправним, добровільним, вільним від примусу, матеріальних розрахунків, втручання або тиску третіх осіб, союзом жінки і чоловіка.

- Додержання принципу егалітарності на противагу патріархальності, чоловічої авторитарності, які не обмежують права і гідність чоловіка та жінки, забезпечують кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання.

- Нині створюються реальні передумови для подолання суперечностей між коханням і обов’язком, індивідуальним та суспільним інтересом в інтимному житті людини.

- Суспільна цінність сім’ї все більше визнається її роллю в примноженні, передаванні в спадковість приватної власності, організації виробництва ( фермерів і ремісників), організації споживання і побуту тощо.

      «Не зійшлися характерами», – так найчастіше відповідають розлучені українці на запитання про причини розриву шлюбу.

Чому шлюби розпадаються? Як це впливає на суспільство? Які причини і наслідки?

Розлучення – це розірвання подружніх стосунків між чоловіком та дружиною.

Як відомо за статистикою пік розлучень припадає на перший – четвертий роки подружнього життя.

Вірогідність розлучень залежить від таких факторів:

• вік - пари, яким до заключення шлюбу 20 років або менше, мають шанс для  розлучення;

• доходи - пари з низькими доходами більше розлучаються, ніж добре забезпечені.

• релігія - у католиків і євреїв низький рівень розлучень порівняно з християнами.

Основні мотиви розлучень:

  •  Мотиви обумовлені дією соціально – економічних факторів

-Незадоволеність житловими і побутовими умовами

-Матеріальний розрахунок при заключенні шлюбу

-Засудження чоловіка або дружини з позбавленням волі на тривалий строк

-Часті відрядження чоловіка чи дружини і т.п.

  • Мотиви обумовлені соціально – психологічними факторами

- Відмінність в потребах, інтересах, цілях

- Орієнтація подружжя

- Несхожість характерів

- Втручання третіх осіб

- Скупість, грубість, сварливість

- Необґрунтовані ревнощі

- Нова любов і зрада

  • Мотиви соціально – біологічного характеру 

- Пияцтво і алкоголізм когось із членів подружжя

- Подружня невірність

- Хвороби

- Психічне захворювання

- Дійсна  і уявна сексуальна несумісність

- Нездатність або небажання когось із подружжя мати дітей

- Велика різниця у віці.

Соціологами виявлено, що найчастіше розлучаються:

-       Діти розлучених батьків

-       Ті хто вступають в шлюб в ранньому віці

-       Подружжя так званих «змушених» шлюбів ( наприклад з дошлюбною вагітністю)

Види розлучень.

Розлучення-кара. Раніше існувала принципова нерозривність шлюбу, але коли в протестантських, а потім у католицьких країнах розлучення було визнано, то воно було виключним явищем, що має місце лише у випадку, коли один з подружжя нагрішив: розлучення було одночасно карою для винного і "компенсацією для невинного".

Розлучення-крах. У цьому випадку немає необхідності доводити провину одного з подружжя, але потрібно навести докази того, що шлюб не може існувати. Тим самим розлучення за взаємною згодою досягається легко, але найчастіше причиною для його розриву стає тривалий час окремого проживання.

Розлучення-зцілення. Визволяє "невинних" від нещасного шлюбного життя, але не обов'язково повинно бути наслідком провини іншого з подружжя (хвороба).

Розлучення-підтвердження. Прийняте в швецькому законодавстві: при взаємній згоді розлучення здійснюється автономно, коли за розлученням звертається один з подружжя, йому дають термін для роздумів (шість місяців) і якщо після цього терміну він повторює своє прохання то отримує розлучення. Суд не з'ясовує причин розірвання шлюбу.

Результати опитувань показують, що значна частина молодих людей (близько 1/3) брали шлюб на основі мотивів, які лежать поза сімейною сферою:

бажання піти з рідного дому, здійснити відповідальний самостійний крок, помститися комусь чи просто за компанію з другом. Природно, що таке поверхове, несерйозне ставлення до шлюбу, відсутність відповідної мотивації призводять до того, що перед подружжям не постають завдання самовизначення сім’ї, з’ясування подружніх ролей, сімейного статусу кожного з них, їхніх спільних цілей.

Тривожним є той факт, що в країні залишається   низький   відсоток вступу до шлюбу та високим - розлучень.

Дуже часто причиною розлучень є нездатність когось із подружжя мати дітей.

Статистика свідчить, що економіка та екологія не сприяють відтворенню жінкою її дітородних функцій. В Україні близько 27 % жінок дітородного віку. Жінки складають 52 % усіх працюючих. У промисловості працюють 40 %, сільському господарстві - 45 %, будівництві - 28 %, транспорті та зв'язку - 30 %. На важких роботах працює 70 % жінок; некваліфікована праця охоплює близько 100 тис. жінок; праця 70 % жінок, які зайняті в сільському господарстві, кваліфікується як важка; 40 % жінок у промисловості теж зайняті на важких роботах. Щодня внаслідок захворювання не працює 200 тис. жінок. Висока зайнятість жінок на виробництві в нічні зміни. Серед працюючих вночі 35 % складають жінки від 20 до 39 років.

Низький рівень життя в Україні, постійні економічні кризи, низький рівень життя призводять до катастрофічно збільшення кількості абортів - 80 тисяч на рік або 70 на 1000 жінок дітородного віку (для порівняння в Канаді 10 на 1000, в Японії-3,5 на 1000).

Соціальні наслідки розлучень:  

більша частина розлучених чоловіків і жінок тривалий час не мають загалом змоги чи бажання вступити у повторний шлюб,

1)    Низька народжуваність (можливості дітонародження розлучених жінок залишаються нереалізованими, що негативно впливає на процеси розширеного відтворення населення)   

2)    Збільшується кількість неповних сімей, у яких дитина виховується одним із батьків. 

3)    Із зростанням кількості розлучень зросло число людей, які не бажають після розлучення вступати у повторний шлюб. 

4)    Розлучення важко позначається на моральному стані дітей 

5)    Після розлучення людина починає вести себе в протиріччі з загальноприйнятими нормами, намагаючись угамувати своє горе в пияцтво або компенсувати втрату сім'ї збільшенням частоти сексуальних контактів. 

6)     Зниження трудової активності 

7)     Висока ймовірність нервових стресів,

8)    Психічних розладів.

      Сьогодні в Україні розпадається 40 % шлюбів. їх тривалість залежить від тривалості дошлюбного знайомства, так, 1-2 роки були знайомі - 33,2 % респондентів, інші від 3 до 11 місяців. Нетривалі (до трьох місяців) близькі стосунки привели до шлюбу 16,7 % пар. Люди, що мали такі стосунки протягом 1-2 років стали подружжям у 7,2 % випадків. Лише 0,5 % пар створили сім'ю після п'яти років близького знайомства.

      Існує чимало подружніх пар, що вдаються до розлучення при першому ж зіткненні зі звичайними життєвими труднощами. Однак є й такі пари, де одна з сторін робить все для того, щоб врятувати шлюб, а інша сторона при цьому лише зміцнюється в думці про власну винятковість. Є, нарешті, пари, якою протипоказана спільне життя. 

Категория: ---